IN MEMORIAM

405

12 лютого, 5 років тому, не стало Геннадія Удовенка

 Величезний авторитет Геннадія Йосиповича в середовищі ООН призвів до обрання його на посаду, про яку в найближчий десяток років ніхто з українців не може й мріяти – Президента 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (1997-1998 рр.). Саме під його керівництвом було проведено низку реформ в цій організації, приведено її у відповідність до нових геополітичних умов. Діяльність Геннадія Йосиповича на цій посаді засвідчила не лише його особистий авторитет, але й авторитет всієї української дипломатії.
Ще одна грань Геннадія Йосиповича – це парламентар. У Верховній Раді він очолив Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, продовживши багаторічну працю Народного Руху на побудову вільної від етнічної напруженості України, держави без ксенофобії, антисемітизму, релігійних чвар. У цей час плідно продовжувалась співпраця Народного Руху з Меджлісом кримськотатарського народу, захищались права осіб, що повернулись до рідного краю, після злочинної депортації.

Геннадій Удовенко був призначений головою Ради з питань етнонаціональної політики при Президентові України, створеної Указом Президента № 428/2006 від 22.05.2006.

Як свого часу влучно висловився його друг і соратник, колега Борис Тарасюк — Геннадій Удовенко був надзвичайно багатогранною людиною, яка зуміла поєднати в собі якості дипломата, політичного діяча, парламентаря. Основою його діяльності стала винайдена ним формула «Трьох «П»: професіоналізм, патріотизм, порядність. Власне те – чого так не вистачає в українській політиці.

Рада національних спільнот України на чолі з її Головою Ашотом Аванесяном шанує пам’ять Геннадія Удовенка –  великого українця із глибокою вдячністю за його вагомий вклад у гармонізацію міжетнічних стосунків.