Вшанування пам’яті жертв Трагедії Бабиного Яру та прес-конференція «Геноцид проти людства»

112

29 вересня 2017 року відбулось вшанування пам’яті жертв Трагедії Бабиного Яру.

29 вересня 2017 року Рада національних спільнот України провела  прес-конференцію: «Геноцид проти людства: Національні операції НКВС 1937–1938 років. Трагедія Бабиного Яру» у приміщенні агенції Укрінформ.

Учасники: Ашот Аванесян — Голова Ради національних спільнот України, заслужений діяч культури України; Емір Валєєв — перший заступник Голови Ради національних спільнот України; Богдан Біляшівський — генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»; Микола Корецький — заступник Голови Ради національних спільнот України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор наук з державного управління, профессор; Андрій Ткачук — заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника » Бабин Яр»; Сергій Пєтков — доктор юридичних наук, професор, член Товариства болгарської культури «Родолюбіс»; Василь Казак — голова Асоціації румунської культури імені Петра Могили, доктор технічних наук, профессор; Георгій Мозер — народний депутат України 2 скликання; Антон Стефанович  — Голова Спілки поляків України; Андрій Амонс — історик, дослідник; Фелікс Левітас -доктор історичних наук, професор; Олександр Найман — член Президії Антифашистського комітету України; Наталія Мекахаль — координатор проектів Програми Східного партнерства ЕЦПМ у м.Київ; Сергій Кот — Інститут історії НАН України, кандидат історичних наук; Світлана Мазараті — член ГС » Київське міське товариство греків імені Костянтина Іпсіланті», історик, дослідник.

Коротко. Днями виповнюється 76 років з дня перших розстрілів фашистами під час Другої світової війни євреїв, ромів в урочищі «Бабин Яр». Дві людиноненависницькі ідеології — комуністична та фашистська — принесли велике горе та жертви нашому народові, представникам різних національностей.

Після конференції учасники поклали квіти до Меморіалу » Бабин Яр» та до місця поховання жертв «національних операцій» — Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» .

Довідково. Так звані національні операції НКВС 1937-1938 років були започатковані Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) «Про заходи, що відгороджують СРСР від проникнення шпигунських, терористичних і диверсійних елементів», яка визначала порядок проведення репресій щодо іноземців та етнічних меншин. Перший Наказ НКВС було видано 25 липня 1937 року щодо репресій німецьких підданих, останній — 16 лютого 1938 року. Виповнюється 80 років з днів терору та репресій, яким були піддані представники різних національностей колишнього Радянського Союзу — поляки, німці, латиші, литовці, естонці, греки, румуни, болгари, китайці, іранці, афганці. Всього репресовано 335 513 осіб, з яких розстріляно  — 247 157 чоловік.

Підсумкові матеріали:

Відомо про понад 130 масових розстрілів ромів у роки Другої світової — Центр вивчення історії Голокосту.

На сьогодні науковці мають відомості про понад 130 випадків масового знищення ромів під час окупації нацистами України, проте місця пам’яті ще треба ідентифікувати.

Про це сказав науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий під час круглого столу в Укрінформі.

«На сьогодні за статистикою, яку ми зібрали за архівними документами, за спогадами, відомо більше 130 випадків масової загибелі ромів у межах сучасних кордонів України. І це дуже багато порівняно з тим, скільки є пам’ятників. Пам’ятники можна полічити на пальцях однієї руки. У нас ще попереду велика робота для того, щоб ідентифікувати ці місця. Ми вже майже не знайдемо свідків, але можемо знайти тих, кому розповідали про це і хто може ідентифікувати пам’ять про це», — зазначив Тяглий.

Підкреслюючи внесок неурядових інституцій, громадянського суспільства в увічнення пам’яті ромських жертв у період Другої світової, він повідомив, що в Циганському театрі «Романс» відкрито виставку, присвячену циганському геноциду на теренах України, яка працюватиме до 15 листопада.

Він також зазначив, що Україна — одна з небагатьох країн, де 2 серпня вважається частиною національного меморіального календаря. Цей день — Міжнародний день голокосту ромів — був запроваджений на державному рівні указом Верховної Ради в 2004 році. Але назву цього дня потрібно змінити — на Міжнародний день пам’яті жертв голокосту ромів. Тож потрібні відповідні пропозиції до Верховної Ради, підкреслив науковець.

За кількістю праведників, що рятували євреїв у роки Другої світової, Україна може бути на першому місці — Левітас.

На сьогодні відомо про 2,5 тисячі українських праведників, які рятували єврейське населення в роки Другої світової. Але якщо дослідити цю тему до кінця, їх може бути набагато більше.

Таке переконання висловив професор, кандидат історичних наук Фелікс Левітас під час круглого столу в Укрінформі.

«Мене вразило свого часу в Єрусалимі те, що на Алеї праведників було всього кілька українських прізвищ, але було дуже багато польських, голландських, німецьких. Це тому, що КДБ дуже міцно тримав у своїх руках пам’ять про Бабин Яр. Сьогодні відомо про 2,5 тис. українських праведників, які рятували єврейське населення в роки Другої світової війни… Але, на жаль, до сьогодні тема українського праведництва, великого подвигу мужності, совісті, ще недостатньо розкрита. І я переконаний, що сьогодні Україна, якщо дослідити до кінця тему українського праведництва в роки Другої світової, по праву може зайняти перше місце серед тих народів, які своєю мужністю протистояли  нацистському, а далі — сталінському режиму», — підкреслив  Левітас.

Історик додав, що дуже багато матеріалів було втрачено, тому свідки тих подій боялися про них розповідати.

«Вони боялися, тому що, починаючи з 1946 року, в країні, особливо в Україні, в Києві, йшла зачистка пам’яті про Бабин Яр. Минулого року СБУ відкрила кілька десятків справ щодо боротьби з історичною пам’яттю про Бабин Яр, яку здійснював КДБ. Ці справи розповідають, як відслідковувались люди, які приходили до Бабиного Яру, як відслідковувались ті, хто співчував тим, хто приходив до Бабиного Яру, перші мітинги, які були організовані українськими шістдесятниками — Іваном Дзюбою, Віктором Некрасовим та іншими. Багато документів дійшли до нас, але частина були відкриті тільки минулого року. Можна собі уявити, що переживали люди, які були врятовані українцями в місті Києві, скільки їх тягали на допити — як вони, представники національних меншин, могли залишитись живими в Києві, де, за нацистською статистикою, підрахунками за етнічною належністю, на початок  1942 року не було жодного єврея. Ця статистика підтверджена документами», — сказав Левітас.

Українці майже не знають про Великий терор і репресії щодо етнічних меншин, — Біляшівський.

Українське суспільство і через 80 років після початку Великого терору майже не поінформоване про так звані національні операції НКВС 1937-1938 років, коли зазнали    репресій представники різних національностей.

На цьому наголосив генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський під час круглого столу в Укрінформі.

«Ми відзначаємо зараз 80-ті роковини початку Великого терору, коли розгорнулось декілька «національних операцій» — зокрема німецька, польська і румунська. На жаль, дуже низький рівень обізнаності нашого суспільства про події 1930-40-их років загалом, не тільки про «національні операції», а й про цілий комплекс тих подій, які розгортались на території колишнього СРСР і України. Якщо інформація про Голодомор 1932-33 років сьогодні вже до певної міри публічно донесена до суспільства, то Великий терор і його складова — «національні операції» — фактично залишаються для нього Terra Incognita», — сказав Біляшівський.

Він уточнив, що в 1937-38 роках проводилось більше десятка «національних операцій».  Частина з них до певної міри досліджена, як німецька і польська. Але операції проти болгар, македонців фактично залишаються поза контекстом історичних досліджень, відповідно суспільство позбавлене інформації про ці трагічні події.

«Другий аспект — це вшанування і місця пам’яті, пов’язані з Великим терором. Потрібні активні інформаційні кампанії для того, щоб українське суспільство знало про місця пам’яті — а саме де відбувались ці злочини і де поховані жертви цих злочинів, — пов’язані з Великим терором», — зазначив гендиректор НЗ «Биківнянські могили» .

Біляшівський також наголосив на важливості персональних історій.

«Дуже часто інформація про подібні трагедії зводиться до узагальнених цифр, але історія має бути не тільки глобальною, говорити про процеси, які відбувались. Це — людські трагедії, долі сімей. Це той пласт, який вимагає окремого дослідження. Але частина людей на сьогодні не те що не усвідомлює потребу пошуку інформації про своїх родичів, не має відомостей про їх біографічні дані, а й має страх стикатися з цією інформацією», — констатував історик.

Інф.: ukrinform.ua

Після конференції відбулась Церемонія покладання квітів до меморіалів «Жертв Бабиного Яру» та «Биковнянські могили».