Шолом-Алейхем (їдиш שלום עליכם – Шолем-Алейхем, дослівно “Мир вам”; справжнє ім’я Соломон Наумович (Шолом Нохумович) – єврейський письменник і драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури на ідиш (нарівні з Менделі Мойхер-Сфоріма і І. -Л. Перецом), в тому числі дитячої. Писав також на івриті і російською мовою.
Рання біографія письменника докладно описана в незакінченому автобіографічному романі «З ярмарку». Майбутній письменник народився 2 березня 1859 року в небагатій патріархальній єврейській родині в селі Воронькові (зараз Бориспільський р-н.) під Києвом. Мати померла, коли хлопчикові виповнилося 13. У віці 15 років, натхненний Робінзоном Крузо, він написав власну, єврейську версію повісті і вирішив стати письменником. Взяв псевдонім Шолом-Алейхем (“мир вам” – традиційне єврейське вітання).
Після закінчення школи в 1876 три роки навчав дочку багатого єврейського підприємця Голде (Ольгу) Лоєву. Між вчителем і ученицею спалахнуло почуття. В той момент багатий батько коханої не був готовий до такого соціально нерівного шлюбу, і Шолом-Алейхем втратив роботу в будинку у Лоєва. Тільки через шість років, в 1883, всупереч волі свого батька, вона стала його дружиною і народила йому шістьох дітей. Після смерті тестя Шолом-Алейхем став спадкоємцем колосального стану, однак йому не вдалося вигідно розпорядитися цими грошима, вкласти їх у справу, щоб примножити сімейний капітал. Шолом-Алейхем відомий як людина, що поміняв безліч абсолютно різнопланових професій, починаючи від мандрівного репетитора, закінчуючи гравцем на біржі. Саме захоплення біржовими спекуляціями, якому він віддався в Одесі, підвело початківця фінансиста. Також Шолом-Алейхем спонсорував випуск журналів, які друкували художні твори на ідиш. Таким чином, незабаром грандіозний спадок було вичерпано остаточно і безповоротно. Однак до цього часу (початок XX століття) він набуває популярності як автор віршованих творів і прозових текстів на ідиш. Шолом-Алейхем любив публічні виступи, постійно організовував їх, без перебільшення, по всьому світу, тому вже незабаром він здобув собі славу, яка оформила письменника зі світовим ім’ям.
З 1883 пише майже виключно на ідиш (за винятком кількох оповідань і публікацій російською та івритом). Своєю метою ставить просвіту простого народу, іврит ж мало хто знав. Отримавши спадок після смерті тестя, він видає альманах די ייִדישע פאלקס־ביבליאטעק (Ді йідіше Фолкс-бібліотек, Єврейська народна бібліотека) на ідиш, допомагає молодим авторам, виплачуючи їм великі гонорари. Незабаром розоряється.
Шолом-Алейхем з симпатією ставився до сіоністського руху (хоча і не поділяв в повній мірі його ідеалів), в 1888 році він вступив в палестінофільскую організацію «Ховевей Ціон», а в 1907 році був делегатом від США на VIII Сіоністському конгресі в Гаазі.
Критики називають його єврейським Марком Твеном за схожість стилів і любов до літератури для дітей. Пізніше, при зустрічі, Марк Твен зауважив, що вважає себе американським Шолом-Алейхемом.
Після 1891 письменник живе в Одесі. Після погромів в 1905 їде з сім’єю до Швейцарії, потім до Німеччини. Вважається, що Шолом-Алейхем перетнув океан чотири рази. Однак в перше десятиліття ХХ століття почала давати знати про себе невиліковна тоді хвороба письменника – туберкульоз, хоча до самого кінця Шолом Алейхем виявляє незламну енергію і невичерпну жагу творчості, постійно влаштовуючи творчі гастролі з публічними читаннями і усними виступами. У 1914, як російський підданий, був висланий з Німеччини. Перебирається в Нью-Йорк, де прожив останні роки життя. Помер від туберкульозу в 1916 році в Нью-Йорку, похований на Старому кладовищі (Old Mount Carmel) в Квінсі (Нью-Йорк, США). Внучка Шолом Алейхема – американська письменниця і педагог Бел Кауфман.