Міжнародний туристичний маршрут «Око Юрія Дрогобича»

102
У Дрогобичі розпочато реалізацію нового проекту, який полягає у створенні ще одного міжнародного туристичного маршруту «Око Юрія Дрогобича». Проект дозволяє привернути увагу до події, яка відзначатиметься у Дрогобичі у 2019 році – 550 років від від’їзду Юрія Котермака на навчання до Краківського університету.

Міжнародний туристичний маршрут «Око Юрія Дрогобича» включатиме відвідини:

– сільзаводу (де батько Юрія Котермака був солеваром),

– церкви святого Юра (в цій церкві Юрій Котермак здобув першу освіту),

– центральної частини міста Дрогобича (зокрема пам’ятник Юрію Дрогобичу),

– вежі Ратуші міста, на оглядовому майданчику якої буде встановлено стаціонарну підзорну трубу (або потужний бінокль) – «Око Юрія Дрогобича».

У ході екскурсії цим туристичним маршрутом туристи матимуть змогу ознайомитися з життям та діяльністю Юрія Дрогобича, а піднявшись на вежу дрогобицької Ратуші, зможуть загадати бажання та досягти власного успіху, прославивши своє місто. Ідея із загадуванням бажання на вежі Ратуші полягає у тому, що за однією з легенд Юрій Котермак у 1469 році, перед від’їздом на навчання до Краківського університету, піднявся на верхній поверх ратуші і пообіцяв, що зробить все можливе для того, щоб досягти успіху і зробити Дрогобич відомим всьому світові.

Проект «Око Юрія Дрогобича» планують реалізувати на краудфандинговому майданчику TechStartUpSchool Львівської політехніки. Орієнтовна вартість проекту 107 тисяч гривень (придбання та встановлення підзорної труби). Для реалізації проекту організатори закликатимуть меценатів і небайдужих дрогобичан за допомогою добровільних внесків долучитись фінансово.

Хто ж такий Юрій Дрогобич?

Народився Юрій Котермак біля 1450 року в сім’ї бідного дрогобицького ремісника. Мати його померла, коли хлопчик був ще зовсім малим. Отже, зростав він з батьком та старшою сестрою. Ходив учитися грамоти до дяка церкви св. Юра. Хутко навчився не тільки читати псалтир і часословець, а й писати. Бажання вчитися та пізнавати було йому завжди притаманне.

У XIV – XV ст. Дрогобич мав тісні стосунки з Італією, особливо з Флоренцією та Генуєю. Італійці були майже незмінними управителями й головними працівниками місцевої солеварні. Юрко із задоволенням слухав розповіді італійців про батьківщину, і в його голові зродилася думка й самому помандрувати до Флоренції, Венеції та Болоньї. Юрій мріяв учитися в університеті. У ХV ст. вищі школи існували у багатьох країнах Західної Європи. Майже всі вони складалися з чотирьох факультетів: богословського, юридичного, медичного та «артистичного». Тож 1469 року, зробивши найнижчий внесок – один грош, Юрій став студентом філософського факультету Ягелонського університету у Кракові, який був тоді не тільки столицею Польщі, а й центром європейської культури. У 1470 році Юрій здобув ступінь бакалавра, а в 1472– магістра, що свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у подоланні труднощів.

Після присудження магістерського ступеня Юрій таки вирішив продовжити навчання в Італії, а саме – у Болонському університеті. Далеко за межами Італії були відомі болонські медики, астрономи та філософи. Звідусіль туди приїжджали за освітою, бо там був найславетніший навчальний заклад Європи.

У Болоньї Юрій Котермак здобув ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше й медицини. У списках лекторів болонського університету зазначено, що в 1478 – 1482 навчальних роках він читав так звані ранкові лекції з астрономії. Водночас вивчав і медицину. Тож Юрій Дрогобич (Котермак) був водночас студентом медицини та доктором вільних мистецтв, професором.

Астрономія і медицина були тоді тісно пов’язані між собою. Кожен лікар мусив знатися на астрономії, щоб за розташуванням небесних світил знати найкращий час для операції, кровопускання, найкращої дії ліків. Вважали, що лікар без знання астрономії – це щось на кшталт ока, що втратило здатність бачити. У 1481 – 1482 роках ученого з України обрали ректором «Університету медиків та артистів у Болоньї». До його обов’язків входило стежити за дотриманням університетських статутів, готувати з професорами розклад лекцій, заповнювати вакансії, встановлювати порядок оплати професорів, контролювати їхню роботу, розподіляти лектури й організовувати диспути. Ректор, як зазначалося в одному статуті, був «головою університету». Крім того, він мав цивільну й кримінальну юрисдикцію над усіма особами, залежними від університету, передусім над студентами.

У 1482 році Юрій Дрогобич здобув ще й звання доктора медицини. Певний час він жив при дворі князів Д’Есте у Феррарі.

Поряд із навчанням і викладацькою діяльністю Юрій писав наукові праці. Найвідоміші з них написано латиною, серед них «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1483 року», «Прогностична оцінка поточного 1483 року», «Трактат із шести розділів про затемнення» (1490). Праці Ю. Дрогобича були добре відомими у багатьох тогочасних країнах Європи, зокрема в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі. У них наведено окремі наукові дані з астрономії, географії. Зокрема вперше подано географічні координати Львова, Дрогобича, Феодосії (Кафи), а також міст Вільно, Москва.

«Прогностична оцінка поточного 1483 року» магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету, стала першою друкованою книгою українського автора. До нашого часу збереглося тільки два примірники цієї книги: один належить Ягелонському університетові у Кракові, другий є власністю Штутгартської бібліотеки. За формою і змістом «прогностик» є астрологічним календарем, який, на підставі взаємного розташування світил і оцінки різних небесних явищ, передбачає земні події. В ті часи, а також пізніше, у ХVI – XVII ст., до астрології ставилися як до справжньої науки, вважаючи, що розташування зірок, планет впливає на долю людини. Юрій Котермак визначив із точністю до кількох годин час двох місячних затемнень – увечері 22 квітня і в ніч із 15 на 16 жовтня 1483 року. Він подає перелік днів, годин і хвилин основних фаз місяця упродовж року. Чимало висновків автор зробив на підставі спостережень за тогочасним політичним життям.

Після візиту на батьківщину у 1486-86 роках Юрій вирішив поїхати до Кракова, щоб допомагати землякам здобувати знання у найближчій до України вищій школі.

Діяльність Ю. Дрогобича – це свідчення культурних та наукових зв’язків тогочасної України з країнами Заходу і Сходу.

За матеріалами інтернету