Масляна – це свято, яке збереглося ще з язичницьких часів, його відзначали протягом тижня, що передує Великому посту. Такий звичай бере початок з давніх часів – ще з римських і грецьких сатурналій і вакханалій. Слов’яни-язичники відзначали це свято як проводи зими і зустріч весни. Народ завжди любив це свято і весело його проводив. Про це говорять і популярні народні прислів’я: «Масляна сім днів гуляє!», «На горах покататися, в млинцях повалятися» та інші.
Відзначали Масляну народними гуляннями: каталися на санях зі снігових гірок, запалювали багаття, водили хороводи, ходили в баню. Ну і звичайно, за традицією пекли млинці, які уособлювали весняне довгоочікуване сонечко!
Свято починається в понеділок, цей день у народі звуть «зустріч» і наряджають ляльку-опудало, а також споруджують снігові гірки. Вівторок називають «загравання», виспівують пісні, грають в сніжки і будують снігові фортеці. Середа – «Лакомка», саме час йти в гості до тещі на млинці. Четвер – «розгул», назва говорить сама за себе! У цей день возять опудало, співають пісні, ходять в баню, колядують. П’ятницю цього тижня кличуть «тещині вечірки». У цей день на млинці запрошують тещу. Суботу називають «посиденьки зовиці». У цей день золовкам дарує подарунки невістка, а ще спалюють опудало і остаточно проводжають зимушку. Останній день масляного тижня – «проводи» або «Прощена неділя», в цей день розводять багаття, щоб знищити холод, просять вибачення і творять милосердні справи.
А як святкують Масляну в різних країнах?
За традицією в кінці кожної зими весь християнський світ веселиться і гуляє перед Великим постом. Ми звикли називати цей період Масницею, а в Європі його називають карнавалом.
Традиції інших народів подібні нашим, так в Іспанії спалюють опудало з соломи. А у Франції на всю «наминали» млинці, які тут вважаються мало не найулюбленішим національним блюдом. Масляну святкують народи, в історії яких існувала релігія друїдів. Люди радіють приходу весни і достатку, і з великим задоволенням проводжають зиму, яка символізує позбавлення і смерть. Християнство підігнало ці традиції під себе і тепер гуляння тривають тиждень перед початком Великого посту. Саме звідси і походить слово «карнавал», дослівно з латинської – «прибрати м’ясо».
У католиків апофеоз свята зазвичай буває у вівторок. В Європі цей день називають Марді Гра ( «жирний вівторок»), в США називають «млинцевий день». А в Польщі у вівторок розпочинається Масляна, а четвер є «жирним» днем, саме в четвер тут їдять пончики з рожевим варенням. З Попелястої середи бере початок Великий піст і католики посипають голову попелом.
Найперші карнавали виникли в Італії, потім у Франції і Німеччині. Найзнаменитіший і масштабний карнавал – Венеціанський, його можуть «переплюнути» тільки карнавальні ходи в Ріо-де-Жанейро. Сьогодні в місті Венеції туристів зустрічає статуя бика, яка повинна вигнати морози на час свята, до того ж найлютіші за 27 років.
Масляна у німців починається 11 листопада в 11:11:11 і тривати, не повірите, 4 місяці. Перед пивними встановлюють нуббелі – опудала з соломи. А найпишніші карнавали бувають в Кельні, а також в Дюссельдорфі.
У Франції святкують майже так само, як і у нас – спалюють солом’яне опудало і печуть млинці. В Іспанії проходять карнавали «без правил», а прощання з Масляною називається «Поховання сардини», похоронна процесія йде по місту, а потім спалює сардину на багатті або ховає в море.