Культурна спадщина Азербайджану

255

Азербайджан — одне з найдавніших місць перебування людства, яке було присутнє тут на кожній стадії його історичного розвитку. Азербайджан — дивовижна країна з її необмеженими природними ресурсами, вікової культурою, історією і древніми людьми, спосіб життя яких представляє унікальну і гармонійну комбінацію традицій і церемонії різних культур і цивілізацій. Ця родюча, щедра і дружня земля була домівкою для багатьох мислителів, філософів, учених, поетів, архітекторів, музикантів і художників.

В етнічних процесах, що відбувалися на території Азербайджану в IX-XII ст., домінуючу роль відігравав тюркський етнос. Мовна тюркизація корінного населення країни у кінцевому результаті призвела до консолідації азербайджанської народності, що завершилася в XI-XII ст. У цей же період мав місце розквіт культури Азербайджану, який подарував світу знаменитих філософів, зодчих, поетів і вчених. Вершиною громадської і культурної думки Азербайджану того періоду стала творчість Нізамі Гянджеві (1141-1209 рр.), яка увійшла в золотий фонд світової культури.

В Азербайджані розташовано понад 130 музеїв, галерей і їх філій по всіх містах і регіонах республіки. Унікальні древні мавзолеї: Моміне-Хатун, мавзолей Юсифа, вежі Апшеронського півострова. У горах Гобустана, Беюкдаш, Кічікдаш, Джингірдаг, Шонгардаг і Шихгаю зосереджені свідчення багатовікового минулого азербайджанського народу починаючи з епохи кам’яного віку і наступних періодів — наскальні зображення, стоянки стародавньої людини, скельні фортеці, надгробні пам’ятники і могильники. Баку — Старе місто (Ічері Шехер), Дівоча Вежа — Гіз Галасі (VII-XII ст., архітектор Масуд ібн Давуд), караван-сарай XV ст., «Баїловські камені» (XII ст.), численні мечеті, мінарет Синик-Кала (XI ст.), 7 театрів, близько 30 музеїв, у тому числі музей мистецтв, Азербайджанський музей килима, народного прикладного мистецтва та ін. Музей-заповідник «Палац Ширваншахів» ( XV ст.) — одна з перлин азербайджанської архітектури, розташований у Старому Баку.

Особливо рекомендується відвідати Баку в період святкування Рамазан-байраму (9 лютого), Новруз-байраму (20-21 березня) і Гурбан-байраму (18 квітня), коли в місті проводяться численні святкові заходи, що супроводжують ці стародавні свята. Особливий колорит мають Нахчивань і Кабала — одні з найстародавніших міст Закавказзя. Найбільші заповідники: Кизилагачський, Закатальський, Гірканський, Ширванський та ін., охороняють унікальний тваринний світ Закавказзя. Тут налічують близько 4100 унікальних видів рослин і тварин. Реліктові тугайнові ліси, що зберігаються у незмінному вигляді, як вважають, вже більше 13 мільйонів років, не зустрічаються більше ніде у світі.

Традиційною залишилася в Азербайджані побутова культура, що виражається в пошані й повазі старших, привітності, східній гостинності й хлібосольстві, кожний, хто сяде за азербайджанський стіл, неодмінно покуштує традиційний хліб-чурек і лаваш, що випікається на стінках спеціальних печах-тондирах, а також страви з баранини. Але от зустріти в місті людей одягнених у повсякденному житті в національні костюми просто неможливо — молодь віддає перевагу сучасному зручному одягу.

У музейній колекції перебуває безліч кам’яних і обсидіанових знарядь праці епохи палеоліту, мезоліту, неоліту й енеоліту. Особливе місце займає фрагмент щелепи викопної людини — азихантропа, що жили 300-350 тисяч років тому , виявлений в Азихській печері (м. Физули).

Етнографічний фонд музею містить найбагатші збори килимів і килимових виробів. До епохи бронзи відноситься багата колекція керамічного посуду.

Колекція зброї музею є одним зі значних зборів пам’ятників матеріальної культури. Вона нараховує понад шістсот зразків зброї різних епох і народів. Більшу частину колекції становить східна зброя, що нараховує близько 300 зразків. Основне місце в колекції займає холодна й вогнепальна зброя Кавказу. Більшою розмаїтістю відрізняється зібрана в колекції зброя періоду пізнього середньовіччя — це кольчуги, нагрудні щитки, поножжя й наручі, щити й шаблі, різні сокири й шоломи.

Багата колекція кераміки. В етнографічному фонді зберігається найбагатша колекція карбованих виробів з міді.

Державний музей азербайджанського килима й народно-прикладного мистецтвабув створений в 1967 році. На даний час у фондах музейної колекції налічується понад 10 тисяч коштовних творів мистецтва. Серед них зберігаються керамічні пам’ятники, що відносяться до епохи бронзи, художній метал XІ ст., килими й килимові вироби, виткані в XVІІІ-XX століттях; високою майстерністю виконані прикраси — вироби зі срібла й золота, національний одяг і художня вишивка, а також у колекції широко представлені добутки сучасних художників — прикладників.

На околицях Шеки збереглося багато унікальних пам’ятників історії. Це вежі «кюмбази» (XVІІІ в.) у Куткашене, фортеця Сумуг і мечеть (XVІІІ в.) в Илису, фортеця і мавзолей Киш, фортеця у Юхари-Чардахлар (ІV в. до н.е. — V в. н.е. ), вежа й храм в Орта-Зейзит, мавзолей у Бабаратма, вежа у Кахе (XVІ в.), руїни фортеці Шаміля біля Закатали.

Азербайджан за своїм географічним положенням перебуває на перетинанні важливих торговельних шляхів. Тому на дорогах і в містах була побудована безліч «караван-сараїв — постоялих дворів». Подібні караван-сараї збереглися в Баку, у населених пунктах Апшерону, Нахічеванській Автономній Республіці, Нагорному Карабаху, містах Гянджа й Шеки, у Фізулинському, Шемахинському і інших районах.