Історія ілліанської волинки

436

Ірландська(ілліанська) волинка (англ. uilleann pipes, і́лян пайпс, ліктьова волинка, також (рідше) union pipes ю́ніон пайпс) – варіант волинки, розповсюджений в Ірландії.

Ірландська волинка застосовується в основному як інструмент для виконання ірландської народної музики, хоча в останній час, завдяки вдосконаленню будови і технічної майстерності виконавців, вона проникнула і в інші музичні стилі.

В силу того, що чантер (мелодична трубка) ірландської волинки має діапазон у дві повних октави і може оснащуватись клапанами, які дають можливість грати півтони, сучасна ірландська волинка – це достатньо універсальний та гнучкий інструмент, який може застосовуватися в різноманітних музичних стилях.

Історія
Найдавніша ірландська волинка, за свідченнями брегонських законів п’ятого століття, була селянським інструментом, в мішок якого повітря нагніталося ротом. У стародавніх ірландських літописах зустрічаються згадки про cuisleannach – волинщиків – трубкодувів (pipe blowers). Важко сказати, коли точно волинка вперше з’явилась в Ірландії, але відомо, що в своїй ранній формі вона нагадувала сучасну шотландську. У XVII столітті в Ірландії, серед вищого та нижчого класів отримала популярність волинка с ліктьовим нагнітанням повітря, подібна до французької волинки musette (мюзетт). До XVIII століття дещо вдосконалена uilleann pipes витіснила арфу як ведучий інструмент у більшій частині жанрів ірландської музики. У другій половині XVIII століття винайдення пантера (мелодичної трубки) з клапанами, регуляторів, а також, пізніше, інші вдосконалення таких майстрів, як Іґан (Egan) з Дубліна призвели до появи інструменту, який зараз називають найбільш розвиненою волинкою в світі. Ірландська волинка – безперечно, найбільш розвинений і складний варіант волинки на сьогодняшній день. Повний сет (full set – комплект) uilleann pipes включає повітряний мішок, міхи, чантер, три бурдона і три регулятори.