Особливості Угорської Нації Та Культури

770

Угорці – самоназва – модьорок — мадяри – етнос фіно-угорської групи, розмовляють мовою, що належить до уральської сім’ї мов, до якої також належить фінська й естонська мови. Серед релігійних угорців більшість становлять римо-католики, є 25% протестантів, переважно кальвіністів, і 3% греко-католиків.

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 тис. 600 осіб, які визнали себе угорцями. Кількість угорців, у порівнянні з переписом 1989 року дуже незначно зменшилась, на 4%.

Майже 95% угорців назвали рідною мовою угорську, в абсолютних цифрах – 149431 особа, 5367 осіб – українську, 1513 осіб – російську.

Переважна більшість угорців України – це мешканці Закарпаття, 151 тисяча з половиною із 156-ти тисяч. У самому Закарпатті, де вони становлять 12% населення області, угорці є більшістю в Берегівському районі, половиною населення Виноградівського району, і помітну чисельно меншість в Ужгородському та Мукачівському районах.

У мовних і культурних взаєминах між угорцями й українцями протягом століть чимало українців зугорщилося, протилежні випадки, українізації мадярів були поодинокими.

Співжиття цих двох етносів призвело до мовно-культурних взаємовпливів: до угорської мови увійшло багато українізмів і навпаки.

Український побут, фольклор, музика Закарпаття виявляють також угорські впливи. Угорців справедливо вважають однією з найстійкіших щодо асиміляції етнічних груп України, що напевно пояснюється компактним розселенням в межах кількох районів однієї області України, причому деякі з них межують з історичною батьківщиною – Угорщиною. Крім того, соціально-економічний рівень суспільства, що теж дуже важливо, на угорському боці кордону значно вищий ніж в Україні.

Угорці мають національні школи в Закарпатті, угромовну пресу, угорський театр в берегові, в Ужгородському університеті є відділення угорської мови і літератури. Себто йдеться про широку національно-культурну автономію, а також необмежені можливості підтримувати зв’язки з Угорщиною. На відміну від українських угорців, що мають можливості збереження національної ідентичності, майже всіх угорських українців тотально асимільовано. Слід відзначити, що з боку угорської влади угорській діаспори приділяється увага абсолютно незіставна з мінімальною увагою нинішньої влади України до української діаспори.

Слухаючи років 20 тому музику українських композиторів, майже завжди можна було почути в ній солідну квоту національних ознак. Наприклад, у творців музики Карпатського регіону неодмінно звучали коломийкові ритмо-інтонації і так званий «угорський» лад.

Щоправда, поняття національне ідентифікувалося з народною музикою. Не випадково крилатим висловом довгий час залишалися слова Михайла Глінки: «Народ створює музику, а ми, композитори, її аранжуємо».

Нині молоді українські композитори отримали доступ до сучасних світових музичних технологій і прагнуть бути насамперед професіоналами. Простежити національне походження їх музики за якимось зовнішніми рисами — справа майже безнадійна.

Можна говорити скоріше про, генетично притаманну чутливість сприйняття, особливу ліричність і внутрішній драматизм вислову, як ось, наприклад, в музиці молодого українського композитора Золтана Алмаші.

Золтан Алмаші, незважаючи на свої неповні 30 років, є автором багатьох творів. Нещодавно його музика звучала на одному з найвідоміших у Європі музичних форумів «Гаудеамус», який щорічно відбувається в Амстердамі. Водночас він, як професіональний віолончеліст, працює в Національному ансамблі солістів «Київська камерата».

Родом із Берегова, Золтан є сином типового для закарпатського регіону подружжя: мати — українка, батько — угорець. Родину Алмашів спіткала трагедія багатьох етнічних угорців, з приходом у Закарпаття так званої «армії-визволительки» Гейзу Алмаші (діда майбутнього композитора) заарештували, і він назавжди зник безвісті. Родинна професія Алмашів -музикант.

Про особливість музики Золтана Алмаші Євген Станкович, у якого навчався Золтан в аспірантурі, сказав: «Цей сплав українсько-угорський дав дійсно щось, але це на біологічному, генетичному рівні, а на музичному рівні

Але завжди цінувалася музична особистість, і саме це виділяє його, що він наділений цією музичною особистістю. Сама Україна має історично дуже велику музичну культуру, фольклору. І вона в різних регіонах різна, тому що Україна ніколи не була відгорожена.

І тут завжди мали вплив різні національності. Це і Польща, це і Румунія, це Чехословаччина. На півдні України — це грецька культура, це молдавська культура, на півночі -російська культура, білоруська, і Полісся. І на мій погляд, це дуже гарно вплелося, як ми називаємо у музичний вінок музичної культурі. Через це я думаю, що українська культура має досить великі перспективи в майбутньому. Іще ці запаси далеко не вичерпані. А в деяких країнах цих запасів уже й нема, практично знищені.»

Угорська етнічна меншина – одна з найбільших національних громад в Україні. Характер суспільного життя і можливість збереження національної ідентичності та культури, отримання освіти на рідній мові визначає, серед іншого, той факт, що компактно найбільше угорців проживає у Закарпатті. У суспільно-політичному житті громади вирізняються дві найбільші організації – це Демократична спілка угорців України, і Товариство угорської культури Закарпаття. При цьому Спілка – єдине всеукраїнське об’єднання угорців з філіалами у більшості областей держави. А Товариство угорської культури – найбільше регіональне національно-культурне об’єднання. Варто також назвати і Угорський національний театр імені Дюли ІЄША, розташований у місті Берегове.

На відміну від інших меншин, угорці мають власну освітню систему. Вищу освіту угорською мовою можна отримати у Береговському педагогічному інституті, та в Ужгородському національному університеті. Електронна і печатна преса, видання угорською мовою в основному забезпечують потреби громади.

На жаль, існують і проблеми соціально-економічного характеру. Адже більша частина угорської громади, у першу чергу в Закарпатті – це сільське населення, де накопичилося чимало проблем, які впливають і на розв’язання культурних та освітніх питань. Вони також гальмують процес інтеграції угорців в українське суспільство. Зазначу, що діяльність угорських суспільно-політичних організацій спрямована, серед іншого, на створення перепон для міграції угорців, яка посилилася після розвалу радянської імперії. Для покращення суспільного самопочуття нашої громади треба зменшити можливі негативні наслідки вступу Угорщини до Європейського Союзу і введення візового режиму між Угорщиною та Україною. Зберегти ідентичність угорців і сприяти їхньому розвиткові в українському суспільстві допоможе ухвалення Верховною Радою закону про національно-культурну автономію. Роль угорців, які мешкають в Україні, нині полягає у тому, щоб підтримувати євро-атлантичну інтеграцію України та сприяння цьому процесу з боку Угорщини.