Національні свята Гагаузії

478

Свята (tortu günü / tortu — святковий день), які складають важливу частину народного календаря, виконували функцію покажчика рубежів, пов’язаних з господарською діяльністю людей, а також регламентували час відпочинку і розваг.

ВЕЛИКДЕНЬ Пасха (Паскаля) вважається великим релігійним і народним святом. Дата святкування Пасхи визначається за місячним календарем (після настання першого весняного повного місяця в період квітня — травня). До дня Великодня виробляли в будинку всі ремонтні роботи: фарбування, побілку, глиною обмазували підлоги в будинках. Дітям купували що-небудь з одягу.
На пасхальне богослужіння в церквах збиралося багато людей. Опівночі парафіяни разом з духовенством здійснювали хресний хід навколо церкви. Свічку з пасхальної заутрені «окунмуш Атеш» несли запаленою додому, як і в Чистий четвер, і давали потримати всім домочадцям. Нею запалювали гніт в лампадці, а також вінчальні свічки. Після великоднього богослужіння здійснювали обряд причастя і освячували обрядовий хліб, яйця, свиняче сало (від паралічу) і насіння маку. В церквах і будинках, родичі і сусіди обмінювалися привітаннями та обрядової їжею (паскою і яйцями).

Лазарєв — ДІВОЧЕ СВЯТО
У традиційній культурі будь-якого народу є звичаї і обряди, які є спадщиною минулих епох. У давнину людина не тільки спостерігала зміну природних циклів, а й використовувала різні магічні засоби для того, щоб впливати на хід природних явищ, тобто намагалася ритуально закріпити незрозумілі їй, але так необхідні для життя природні процеси (відродження природи і оновлення життя).

Одним з цікавих весняних звичаїв, що широко поширений у гагаузів і зберігся до наших днів (с.Баурчі, с.Бешалма, с.Конгаз), є звичай «Лазар», що виконувався в Лазареву суботу (передостання субота перед Великоднем, напередодні Вербної неділі). Основу Лазарської обрядовості становлять звичаї, з метою сприяти процесу відродження природи. Звичай Лазарєв, язичницький за походженням, був формально прикріплений до християнського свята воскресіння Христом Лазаря, але нічого спільного з християнським святом не має крім деякого подібності в назві обряду і в приспіві пісні.

ХЕДЕРЛЕЗ — 6 ТРАВНЯ
Предки залишили нам у спадок звичаї і традиції, які збагачують і очищають наші душі. Одним з найяскравіших і найголовніших свят у гагаузів, що йдуть з глибини століть, є — Хедерлез — День Святого Георгія. Це свято оновлення природи, що символізує перемогу літа над зимою, початок нового господарського року, відкриття сезону випасу худоби. У Георгієв день утримуються від будь-якого виду робіт, крім догляду за худобою. Предки вважали, що це захистить домашніх тварин від різних напастей і сприятиме плодючості. Існувало ще багато традицій і обрядів, пов’язаних з цим святом. Одним з основних обрядів Хедерлез були співи, тому в даний час святкування Хедерлез на території Гагаузії пов’язано з проведенням фольклорних фестивалів.

КАСИМ — 8 ЛИСТОПАДА
Порівнятися зі святом Хедерлез за значимістю може хіба що осінній «Касим». Власне ці два свята тісно взаємопов’язані: перший відкриває сезон випасу худоби, а другий — його закриває.
8 листопада гагаузи відзначають одне з найулюбленіших свят — Касим — День Святого Дмитра. Це свято символізує завершення збирання врожаю, закінчення літнього сезону і початок зими. В цей день господарі розраховувалися з пастухами і іншими ратниками за літній сезон. До цього терміну завершували осінню сівбу озимих.
На свято Касим господарі, що мали велику кількість овець, здійснювали жертвоприношення тварин (курбан) з метою забезпечення здоров’я та збереження домашнього худоби на період зими.
Гагаузька народ мало що зберіг від свого кочового степового минулого: мабуть, лише два цих свята. Тим вони і цінні.

Новости 2021