Історія Пантеону Богів Стародавньої Греції

242
Для давньогрецької релігії, також як і для давньослов’янської і давньосхідної був характерний політеїзм. Віра в богів, кожен з яких відповідає за певну сферу життя людини або природне явище, прийшла на зміну тотемизму, фетишизму і магії, і було новою сходинкою в розвитку релігії в цілому. Виникнення релігії і віри в богів було пов’язано з неможливістю логічного пояснення питань створення життя на землі, виникнення природних катаклізмів.


Давньогрецькі Боги на горі Олімп

Стародавні греки вірили, що місцем обителі богів є священна гора Олімп. У їхньому уявленні боги були безсмертні, але ніщо людське не було їм чуже: вони володіли повним набором людських пороків і чеснот, також як і люди переживали почуття нерозділеного кохання, могли заздрити, були справедливими або грізними, часом сварилися між собою.

Очолював пантеон Богів Зевс – Бог неба, блискавок і грому. Зевс вважався повелителем усього світу, мав необмежену владу над людьми, природою та іншими Богами, адже саме зумів скинути в Тартар свого батька, таким чином, захопивши верховну владу. На честь Зевса древніми греками було побудовано величезну кількість храмів, йому приносили жертви, щоб заслужити його добре розташування. Статуя Зевса в Олімпії, створена скульптором Фідієм, є одним з семи чудес світу. Дружина Зевса, богиня з вельми крутою вдачею Гера була покровителькою сім’ї та шлюбу.

Брат Зевса Посейдон відповідав за водний світ: моря, річки і океани. Він був покровителем мореплавців і рибалок. Аїд панував в підземному царстві мертвих, в яке, згідно з віруваннями греків потрапили душі померлих. Арес був богом кровопролитних і несправедливих воєн, а його дружина Афродіта, навпаки, на противагу йому протегувала любов, красу і гармонію в людських відносинах.

Особливою повагою у стародавніх греків користувалася улюблена дочка Зевса – Афіна Паллада, богиня мудрості, яка вважалася покровителькою міста Афіни. За переказом, Афіна народилася з голови Зевса, за що батько нагородив її розумом і глибоким мисленням. За родючість на землі відповідала старша сестра Зевса Деметра. Зміна сезонів пояснювалася скорботою Деметри за своєю дочки Персефони, яка будучи дружиною Аїда, шість місяців перебувала в підземному царстві поруч зі своїм чоловіком. У цей час на землі в’янула рослинність і починалася зима.

Богом виноробства був Діоніс. У поданні греків, Діоніс також протегував релігійному натхненню людей. Покровителькою Місяця і полювання вважалася дочка Зевса Артеміда. Покровителем ковалів і ремісників був кульгавий Бог Гефест. Укладав пантеон Богів чудовий Гермес, який швидко переміщався по небу, завдяки своїм крилатим сандаль, був богом красномовства і торгівлі.

Ера зародження християнства прискорила загибель Богів у свідомості давніх греків. Міф про смерть Бога Пана, став першим відзначенням швидкої смерті всіх безсмертних богів. Християнство уклало весь пантеон Богів в одному Бозі. Храми давніх Богів перетворили в церкві, знищили всі рукописи, в люті були розбиті всі статуї і присвятні написи. Боги пішли з Олімпу. Почався новий виток історії людства.