Азербайджан відзначив створення Азербайджанської Демократичної Республіки

300

28 травня Азербайджан відзначає один з найяскравіших і знаменних днів в своїй історії — створення Азербайджанської Демократичної Республіки.

28 травня 1918 року — Азербайджанською Національною Радою в Тифлісі, яку очолив Мамед Емін Расулзаде, було проголошено про створення нової держави Азербайджанської Демократичної Республіки.
Азербайджанська Демократична Республіка здійснювала свою діяльність в напруженій і складній суспільно-політичній обстановці, що створилася всередині і за межами країни. Заходи, проведені державою за короткий період, залишили великий слід в історії азербайджанського народу. Надання всім громадянам, незалежно від національності, статі рівних прав, визначення державних кордонів, прийняття атрибутів азербайджанської державності, оголошення рідної мови державною мовою створили міцну основу для майбутньої незалежності Азербайджану. Кроки, зроблені в області демократичного державного будівництва, економіки та культури, освіти, військового будівництва — це основні напрямки, що відображають діяльність Азербайджанської Демократичної Республіки. І сьогодні суверенна Азербайджанська Республіка як продовжувач кращих традицій Демократичної Республіки 1918-1920 рр. високо оцінює роль і місце інтелігенції в державному і громадському житті. Азербайджанський народ, зусиллями своїх великих синів-просвітителів, діячів науки і культури, літератури і мистецтва, зберегли свої національно-духовні цінності, збагатили їх і тепер ставши частиною загальнолюдських ценностей. Азербайджанская Радянська Соціалістична Республіка, проголошена в квітні 1920 року, сповістила про збереження своєї політичної незалежності. Зі створенням СРСР, Азербайджан фактично втратив свою самостійність, яка фігурувала лише формально, правда, з атрибутами державності, конституцією, територією, кордонами.
Саме існування національних традицій, наявність необхідного освітнього і наукового потенціалу дозволили азербайджанському народові зберегти свою державу, культуру, національну честь. 28 травня 1991 року азербайджанський народ домігся своєї державної незалежності в 1991 році, використавши багаті традиції короткострокової діяльності Азербайджанської Демократичної Республіки і на цій історичній спадщині створив незалежну Азербайджанську Державу. Ідейна еволюція азербайджанського національного руху, його прихильність національним духовним традиціям, новим історичним цінностям знайшли своє відображення в символіці азербайджанського прапора.
Азербайджанська Демократична Республіка, створена в 1918 році, — національне надбання, найяскравіша сторінка історії Азербайджану.
Наступні роки, десятиліття складають значні етапи життя країни, ознаменовані яскравими подіями, великими досягненнями азербайджанського народу. Саме все це, разом узяте, і створило економічний, інтелектуальний та культурний потенціал нинішнього незалежного Азербайджану.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Дуже «правильне» в географічному сенсі розташування території сучасного Азербайджану призвело до дуже ранньої появи на цих землях людини. І мова йде про багато тисячоліть тому. Кам’яні знаряддя праці перших людей були виявлені в північній частині в районі гори Авейдаг.

Також були знайдені і останки перших людей, імовірно неандертальців. Вік наскальних малюнків, знайдених в печерах цієї місцевості перевищує 10 тисяч років — саме в цей період і починається історія Азербайджану.

Перший сліди державності починають з’являтися в IV-III тисячолітті до нашої ери. На рубежі I тисячоліття до нашої ери тут були такі державні утворення, як Манна, Скіф і Кавказька Албанія (виникло в період I століття до н.е. — I століття н.е.). Роль цих держав в підвищенні культури розвитку економіки і ремесел надзвичайно велика. Також ці держави вплинули на формування в майбутньому єдиного народу. У I столітті нашої ери тут були присутні представники великого Риму, а зокрема легіонери імператора Доміціана.

IV-V століття існування Кавказької Албанії характерні прийняттям християнської релігії як державної, появою алфавіту — це був дуже важливий крок в історії Азербайджану.

VII століття нашої ери принесло нові потрясіння для цієї землі. Почалося арабське вторгнення, що завершилося в VIII столітті повним захопленням території сучасного Азербайджану. Офіційною релігією став Іслам. Цей період супроводжувався сильним підйомом політики і виникненням поняття «самоідентифікація нації». Формувалась єдина мова і звичаї. Було створено 5 невеликих держав, які пізніше були об’єднані найбільшим державним діячем Шахом Ісмаїлом Хатаї. Під його керівництвом злилися воєдино південні і північні землі майбутнього Азербайджану. Сформувалася сефевидская держава (столиця — Тебрізі), що стала згодом однією з наймогутніших імперій Близького і Середнього Сходу.

XIII століття принесло монгольську навалу, а в XIV столітті набіги орд Тамерлана були регулярними. Але всі ці події не зупинили культурний розвиток Азербайджану. Основними центрами азербайджанської культури в XIV — XV століттях стали міста Тебріз і Шамах. Тут творили видатні поети Ширвани, Гасан-Огли, історик Рашидаддіна, філософ Шабустарі. Також особливою прикрасою цього періоду є творчість великого поета Фізулі.

Нафта в усі часи відігравала велику роль в історії країни. Відкриття воістину невичерпних нафтових родовищ в районі Баку призвело до нафтового буму в кінці XIX століття і сприяло інтенсивному розвитку столиці Азербайджану. Стали з’являтися великі нафтові підприємства, які брали участь у видобутку нових в той період часу парових двигунів. 1901 рік став роком рекорду. Азербайджан з нафтовидобутку подолав 50% планку в світі.

У 1920 році Азербайджан став однією з республік СРСР. Цьому передувало дворічне існування Азербайджанська Демократична Республіка, яка була розгромлена Червоною Армією після її вторгнення 28 квітня 1920 року.

1991 року стало роком набуття Азербайджаном незалежності. Сьогодні в Азербайджані розвивається нове сучасне суспільство, інтенсивно будується житло, країна розквітає, як і повинно бути у такого прекрасного держави і його прекрасних жителів.